День Святого Валентина. Історія та міфи одного свята

День Святого Валентина. Історія та міфи одного свята
Share this...
Share on Facebook
Facebook
0

День Святого Валентина відзначається в усьому світі та Україні 14 лютого.

У цей день прийнято дарувати коханим подарунки, дуже часто це презенти у формі сердець – паперові валентинки, солодощі тощо.

День закоханих почали відзначати в Європі з XVIII століття, у США – з 1777 року, у нас – десь із початку 1990-x років.

День святого Валентина: як виникло свято

День усіх закоханих святкується вже не перше століття й має дуже романтичну історію походження. Так, існує декілька легенд щодо “винуватця торжества”. Ним вважається християнський священик Валентин, котрий жив у III столітті в місті Терні, що розташоване в італійській провінції Умбрія.

Одна із найпопулярніших легенд розповідає, що у 269 році римський імператор Клавдій II готувався до завоювання світу, але його армії не вистачало воїнів. Причиною цього він вважав сімейне життя, яке нібито відволікає солдатів від армії. На думку імператора, одружений легіонер набагато більше думає про те, як прогодувати власну родину, ніж про славу імперії. Тому Клавдій II видав наказ, згідно з яким солдатам заборонялося одружуватися впродовж усієї військової служби.

Попри наказ імператора, солдати продовжували одружуватися, а допомагав їм у цьому молодий священик Валентин. Дізнавшись про це, імператор розлютився й прирік його на страту. Очікуючи виконання вироку, Валентин закохався у сліпу дочку тюремника. Маючи певні медичні знання, він вилікував сліпоту дівчини. А перед стратою надіслав коханій прощального листа, якого підписав “Від твого Валентина”.

День святого Валентина – свято, до якого можна ставитися по-різному.  Адже це й справді загадкове свято зі своєю давньою, заплутаною історією, своїми традиціями і правилами, яких багато хто намагається дотримуватися. У першу чергу – закохані, кому, власне, і присвячений цей день.

Насамперед 14 лютого – це свято глибокої любові та відданості. І коштовні подарунки не мають жодного стосунку до Дня святого Валентина, вартує лише увага і ширі слова. 

Різні країни, по-різному ставляться і по-різному відзначають цей день. Так, японці дарують один одному солодкі подарунки, датчани – засушені білі троянди, італійці роблять шоколадні презенти, англійці – вітальні листівки і м’які іграшки.

Є така східна традиція для пар, які впевнені у надійності своїх стосунків: написати листа-зізнання, який надійде до адресата лише через рік. Якщо у поточному році очікується знаменна подія – переїзд, народження дитини, інші зміни, – в такому листі можна висловити свої почуття і поділитися очікуваннями про те, як пережите об’єднає вас ще більше.

У Голландії ж дівчата на 14 лютого можуть зробити пропозицію чоловіку: якщо той погодиться, має придбати нареченій шовкову сукню. А от у Саудівській Аравії святкування 14 лютого офіційно заборонено.  

Проте, як би ви не ставилися до цього дня, але 14 лютого – чудова нагода для того, аби ще раз нагадати коханій людині про свої почуття. Безумовно, сьогодні не зайвим буде зробити невеличкий солодкий дарунок чи приємну несподіванку один для одного, хоча для того, аби сказати головні слова може бути безліч моментів і приводів – хоч кожного дня!

4 міфи про День святого Валентина, в які досі вірять

Міф №1: День святого Валентина винайшли компанії, які виробляють і продають вітальні листівки

У фільмі 2004 року “Вічне сяйво чистого розуму” персонаж Джима Керрі Джоел каже, що свято “винайшли компанії, які випускають вітальні листівки, щоб змусити людей почуватися погано”.

Як виявилося, День святого Валентина і листівки до Дня святого Валентина існували задовго до комерціалізації. 

14 лютого ще вікторіанці обмінювалися жетонами, банкнотами і саморобними картками. 

Традиція стала популярною, коли в середині XIX століття покращилася поштова інфраструктура. 

загрузка...

Тоді з’явилася можливість анонімно надсилати романтичні записки. 

Масово виробляти вітальні листівки розпочали в США в 1849 році.

Cвято, яке прийнято відзначати 14-го лютого як день закоханих, насправді не відповідає фактам з реального життя святого Валентина. Фото: yalcinsonat1/Depositphotos

Міф № 2: Святий Валентин є покровителем закоханих

Православна церква вшановує кілька святих з ім’ям Валентин. 

Ймовірно, що святий, який згадується у масовій культурі 14-го лютого, відомий у церковному календарі як святий Валентин Інтерамський (Італійський). 

Він жив в італійському місті Терні у III столітті і був страчений 269 року.

За словами Лізи Бител, яка вивчає історію християнства, швидше за все, День святого Валентина знаменує собою мученицьку смерть чоловіка, а не свято закоханих.

Також легенда свята насправді не відповідає фактам з реального життя святого Валентина. 

Відповідно до однієї із найпопулярніших історій, святий Валентин вінчав закохані пари попри заборону жорстокого імператора Клавдія II. 

Однак в цій легенді є значна помилкка у хронології подій, адже за часів життя святого Валентина у III столітті взагалі ще не існувало особливого обряду церковного вінчання.

Церква вважала законним той шлюб, що укладався відповідно до громадянських законів і закріплювався християнами через спільне причастя та оголошення перед членами громади.

Міф №3: 14 лютого завжди було святом любові

Ми успадкували сучасну версію Дня святого Валентина від вікторіанців, але за деякими свідченнями, справжня історія свята може походити зі Стародавнього Риму.

В середині лютого римляни відзначали Луперкалії, свято пияцтва, під час якого жінок били пасками зі шкіри козла, якого принесли в жертву. Жінки вважали, що це лікує їх від неплідності. 

Святкування було остаточно засуджено Папою Геласієм в кінці V століття, але ймовірно, палкий дух свята переріс в традиції Дня святого Валентина.

Міф №4: Амур – це втілення романтики

Коли справа доходить до Дня святого Валентина, немає нікого більш популярного, ніж Купідон, рожевощокий херувим. 

Але він не завжди був пухким малюком з пов’язкою на стегнах. Амур – римське втілення грецького бога Ероса. Цей бог, “найпрекрасніший з усіх безсмертних”, був далеко не чарівним. 

Ерос мав владу як над богами, так і над смертними. Його описували як молодим чоловіком, який є водночас гарним і небезпечним.

Share this...
Share on Facebook
Facebook
0

Хмельницькі новини

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *