Марш проти маршу: чим лякає українське суспільство слово «гендер»?

Марш проти маршу: чим лякає українське суспільство слово «гендер»?
Share this...
Share on Facebook
Facebook
0

У зв’язку із загостренням епідеміологічної ситуації в Україні і світі,  одна тема залишилась поза широким обговоренням в медіа.

У Міжнародний жіночий день прокотилась хвиля маршів за права жінок. Київ, Харків, Херсон, Запоріжжя, Львів… Жінки та чоловіки вимагали ратифікації Верховною Радою України Стамбульської конвенції – договору про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству, та боротьбу із цими явищами. На противагу виступу феміністок, у Києві проходив другий захід, Марш проти абортів, який ініціювала одна з християнських організацій.

«Годі прикривати нерівність традиціями»

З року у рік дві сили – прогресивне жіноцтво та традиційний патріархат – намагаються переконати українське суспільство у правильності власних ідей. Народні депутати досі не готові поставити крапку у вирішенні цього питання, хоча Україна підписала Конвенцію ще 7 листопада 2011 року, голосування за її ратифікацію не набрало у ВРУ VI скликання достатньої кількості голосів.

Перепоною затвердження Стамбульської конвенції є хибне трактування слова «гендер».

Офіційно «гендер» означає соціально закріплені ролі, поведінку, діяльність і характерні ознаки, які певне суспільство вважає належними для жінок та чоловіків.

Релігійна спільнота вбачає у цьому понятті популяризацію нових гендерних ролей та одностатевих стосунків. Депутати, у свою чергу, побоюються авторитету церков і досі покладаються на стереотипи.

Для того щоб узгодити прийняття вказаного нормативного акту, деякі народні обранці пропонують прибрати з конвенції слово-«подразник», замість того, щоб розібратися в його значенні. Але поняття «гендер» в законодавстві необхідне для того, аби встановити рівні права для всіх і дійти до термінологічної узгодженості. Якщо є явище, має бути слово, яке його характеризує.

«Різні, але рівні»

Ратифікація Стамбульської конвенції – це допомога не лише жінкам. Гендерно-обумовлене насильство стосується також дітей, чоловіків, людей похилого віку, людей, які змінюють стать, людей з різною сексуальною орієнтацією.

Конвенція встановлює кримінальну відповідальність або іншим чином забороняє домашнє насильство (фізичне, сексуальне, психологічне або економічне насильство); переслідування (сталкінг); сексуальне насильство, зокрема, зґвалтування; сексуальні домагання; примусовий шлюб; каліцтво геніталій; примусовий аборт та стерилізацію.

Цей перелік є чітким сигналом про те, що насильство щодо жінок та домашнє насильство не повинні бути приватною справою.

Стамбульська конвенція змусила б державу працювати більш системно, оптимізувати належним чином роботу всіх відомств і структур, які повинні бути задіяні в цій роботі. Адже зараз сотні жінок в Україні не можуть отримати належний захист від держави через відсутність налагоджених механізмів роботи.

Століття проходять, а насилля щодо жінок, на жаль, залишається. Та є і хороша новина: все більше представників обох статей схиляються до партнерських стосунків, а отже рівність – в тренді і ратифікація Стамбульської конвенції – це лише питання часу.

Наталія КОШАЙ

Декілька світлин із вільних джерел:

Share this...
Share on Facebook
Facebook
0
загрузка...

Хмельницькі новини

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *