Хмельницький блошиний ринок: музей під відкритим небом

Хмельницький блошиний ринок: музей під відкритим небом
Share this...
Share on Facebook
Facebook
0

Щонеділі звичайний хмельницький сквер у середмісті перетворюється на блошиний ринок. Тут можна придбати все, чого душа забажає: від рідкісних колекційних речей до протигазів, від радянських ляльок до сантехнічних деталей. “Здається, цей базар існував вічно, відколи ще мамонти ходили”, – жартують про “барахолку” завсідники. Але чи існуватиме далі?

Місце на вулиці Проскурівській, де нині розташований хмельницький сквер ім. І. Франка, колись було болотом. Ще на початку 20 століття тут ріс очерет. А в окремих маленьких озерцях серед заростів навіть купалися містяни. Вже за радянських часів територію осушили й згодом заклали сквер зі спортивним ухилом. І досі тут є майданчики для гри у футбол й баскетбол, а також спортивні тренажери та турніки.

Останні декілька десятиліть сквер став місцем для тусовок колекціонерів. Саме їх можна вважати засновниками “блошиного ринку”. Хоча починалися зустрічі любителів старовини не у сквері.

“Ми – нумізмати, колекціонери марок й значків – почали збиратися ще у 70-тих роках біля “Всесвіту”. Але нас звідти вигнали. Потім ми перейшли до будинку офіцерів (ред. – нині корпус Хмельницького університету управління та права). Звідти вигнали теж”, – пояснює один з місцевих колекціонерів, який бажає лишатися не названим.

У колекції чоловіка італійські, англійські монети та гроші часів Російської імперії. Наприклад, монету із зображенням королеви Вікторії, яка була при владі у Великобританії до 1901 року, він погодився би не продати, а поміняти на якусь іншу.

Щотижня протягом вже понад 8 років відвідує блошиний ринок і хмельничанин Сергій Мороз. Чоловік колекціонує старі замки, ключі, старовинний посуд, у якому українці колись готували страви. Саме у сквері ім. І. Франка чоловікові вдалося придбати також паперові асигнації початку 20 століття. Найбільшим же своїм захопленням хмельничанин називає фотоапарати.

“Минулого року придбав тут фотоапарати “Київ”, “Polaroid “, “Зенит”. Загалом вперше прийшов сюди, бо дозвілля тоді у нас у Хмельницькому було не дуже організоване. А людям же треба десь бачитися, спілкуватися, ділитися своїми вподобаннями”, – мовить Сергій Мороз.

На бетонному парапеті розмістив свій екзотичний товар чоловік, який відрекомендовується Петром. Продає старі радіоприймачі, виготовлені понад 60 років тому у ФРГ.

“Колись вони вловлювали середні, дальні і короткі хвилі. Зараз їх беруть здебільшого на антикваріат. Також радіо-FM можна слухати без проблем. Коштують такі речі від 800 до 3 тисяч гривень. Дорожчі ті, які більші за розміром”, – ділиться чоловік.



Музеєм під відкритим небом називає ринок продавчиня Ірина. Адже чимало хмельничан приводять сюди своїх дітей – показати речі, які існували колись. Сама ж жінка з-поміж іншого продає старі годинники.

“Був часовий майстер, але він помер, а родичі попросили продати його годинники. Половину з них не працюють, а беруть їх зазвичай на запчастини. Чи купують для музею? Не знаю. Це місце саме, мов музей. Наприклад, можна подивитися на старі плеєри, калькулятори. Є меломани, які купують пластинки у гарному стані. Наприклад, із записами “Pink Floyd”, – розповідає пані Ірина.

загрузка...

Чоловіку, який відрекомендовується Ванею, більше 80 років. Велосипедами та деталями до них він торгує вже пів століття. Та й сам досі їздить на двоколісному. Свій улюблений вид транспорту пан Іван називає “валосєпєт”.

“Я можу скласти вам любий валосєпєт. Залежно від виду збірки, скажу і ціну. Вам що треба? От вам три сідла. Оце для дорожнього, а оце – для спортивного. Є кермо, ланцюг, колесо, педалі, зірочки. На Кам’янецькому (ред. – ринок “Ранковий”) торгую 4 дні – вівторок, середа, п’ятниця і субота. Але тут краще. У неділю це для мене рай. А там… так. За один день тут можна заробити стільки ж, як там за чотири”, – каже пан Іван.

А пані Ніна продає і вживані речі, виготовлені ще за радянських часів, і сучасні товари. Наприклад, відпарювач для одягу й сантехнічний змішувач у неї можна придбати за 250 гривень. А ще книги, окуляри, калькулятори, старі моделі мобілок, маски та протигаз.

“Скажімо, сьогодні, я ще не встигла розкласти товар, як вже прийшли і питають: “А у вас є окуляри +1? Якщо людина може знайти тут щось і придбати за дешево, то для мене це теж радість. Є грамоти, є листівки, багато біжутерії, якою сама колись користувалася. Кубик Рубика у мене за 30 гривень, – перелічує пані Ніна.

“Сьогодні приходили муніципали (ред. – 24 травня), – раптом додає жінка. – Проводили роз’яснювальну роботу – ніби хочуть закрити цей ринок. Але сказали: якщо стільки років він вже існував, то ми можемо написати звернення до міського голови”.

Інформацію про прихід представників КП “Муніципальна дружина” підтверджують й інші продавці.

“Напишіть знаєте що?, – раптом пропонує хмельничанка на ім’я Світлана, яка продає старі іграшки. – Що людям треба дати у такий важкий час вижити. І ми дуже хочемо, щоб цей базар існував, як культурно-масове явище “.

Світлана Русіна

Share this...
Share on Facebook
Facebook
0
загрузка...

Хмельницькі новини

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *