Як наші земляки переживають пандемію по іншим куточкам світу

Як наші земляки переживають пандемію по іншим куточкам світу
Share this...
Share on Facebook
Facebook
0

Так сталось, що українців по всьому світу роз’їхалось чимало. Дехто повернувся, створивши нову хвилю карантину, а дехто вже давно живе за кордоном, ставши громадянином іншої держави чи отримавши вид на проживання. Епідемія коронавірусу не обійшла стороною і їх. Ось декілька історій, як із пандемією справляються в їхніх країнах.

Ірина, живе в Нью-Йорку (США) вже близько 20-ти років. За цей час відкрила свою справу у бухгалтерській сфері та вже стала своєю на берегах Гудзону. Ірина розказує, що уже третій тиждень сидить вдома. Робота не вимагає виходити на вулицю, все ведеться в електронному вигляді через інтернет. Щодня увечері, жителі багатоповерхівок, в одній із яких живе і вона, виходять на балкони і аплодують лікарям, пожежникам та поліцейським, що несуть свою службу по спасінню людей. Все, що видно з її вікон, це пусті вулиці Квінса, району Нью-Йорка, чого раніше бачити не доводилось.

Пусті вулиці Нью-Йорка

Через річку від Ірини у Стейтен Айленд, живе колишня хмельничанка Майя. Вона розповідає, що теж, кожного дня, вони виходять на вулицю (це район приватної забудови) і аплодують рятівникам та співають патріотичних пісень, не забуваючи про безпечну дистанцію та інші заходи безпеки. Її діти щодня отримують шкільні завдання через інтернет і протягом дня їх роблять. Майя працює у банку і їй вдається це робити з дому. В їхньому районі закрито все – школи, кафе, ресторани. І переважна більшість сидить вдома, дотримуючись карантину. Відчинені лише продуктові супермаркети. Також у Нью-Йорк приїхало багато лікарів та медичного персоналу з інших штатів, які відгукнулись на прохання про допомогу. Відкривають великі тимчасові лікарні. Для цієї ж мети навіть прийшло велике військове судно – плавучий госпіталь. А взагалі, перед лицем такої небезпеки помітно, що люди об’єднуються, допомагають один одному, навіть моляться разом.

Корабель-госпіталь

На іншому узбережжі США, у Каліфорнії, живе ще один колишній хмельничанин – Олександр. Саша, як він там і документах записаний, розповідає:

  • В середині березня коли вели карантин, люди почали скуповувати в магазинах продукти, полки за день стали напівпорожніми. Найнеобхідніше, таке як паста, м’ясо, вода, туалетний папір і антибактеріальні засоби зникли, народ почав панікувати але через 3-4 дні багато продуктів з’явилися на полицях. Одна людина може купити, наприклад, 1 ящик води, 1 лоток яєць і т.д. Багато компаній попросили працівників залишатися і працювати з дому якщо дозволяє професія, деякі компанії пов’язані з імпортом та експортом звільнили більшість працівників, продуктові магазин в той же час, почали наймати людей для того що б вчасно викладати товар на прилавки. Міські ради почали закривати школи, бари, ресторани працюють тільки в режимі доставки додому, парки і пляжі закрили в кінці березня. За тиждень дітей, студентів перевели на дистанційне навчання. Ввели правило соціального відстані 6 ft (1,8м) і вимогу одягати маску, перестали ходити потяги і громадський транспорт, скасували всі заходи. Каліфорнія переробила декілька критих арен під лікарні. Банки і страхові компанії дали відстрочку або зменшили плату за послуги. Держава ввела стимульований пакет для допомоги малих бізнесів і громадян, які втратили роботу. Якось так.

Ще одна колишня хмельничанка, Ольга, поїхала не так далеко – у Німеччину. Але різниця між нашими країнами вимірюється не в кілометрах. Ольга живе в невеличкому містечку біля Гамбурга і про перепетії з коронавірусом розповідає так:

  • Взагалі все спокійно, всі дотримуються дистанції – вдома, в супермаркеті, на вулиці. Використовують рукавиці та маски, маски навіть рідше. Старше покоління майже ні з ким не контактує, лише телефоном, гуляють поодинці і на відстані. Транспорт, аптеки, супермаркети, банки все працює. Немає ніяких проблем вести звичний спосіб життя. Багато підприємств перейшли на скорочений робочий тиждень – замість 40 годин – 20. В такому випадку центр зайнятості виплачує підприємству 60% зарплати. Або 67% тому, в кого діти. Деяких відправили у відпустки або відгули. Ті підприємці, що працюють самі на себе мають за певними критеріями змогу отримати одноразову допомогу від держави, здається мінімально 2500 євро, але все залежить від самого підприємства, його розміру та діяльності. В останніх новинах казали, що Германія вже пройшла пік хвороби. Керівництво країни думає про те, як поступово повертати все до звичного стилю життя.

Share this...
Share on Facebook
Facebook
0
загрузка...

Хмельницькі новини

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *