Як переживають карантин безхатченки Хмельницького

Як переживають карантин безхатченки Хмельницького
Share this...
Share on Facebook
Facebook
0

Карантин для хмельницьких бездомних: маски є, а флюорографічне обстеження зробити складно

Хмельницький центр соціальної підтримки та адаптації продовжує надавати послуги клієнтам. Тут обездолені громадяни можуть знайти дах над головою, пообідати, помитися. Людям також допомагають відновити втрачені документи. Щоправда, на карантині життя для клієнтів центру ускладнилося.

Від весни через економічний спад важче знайти підробіток, а тому тепер стало непросто і з документами. Адже на їхнє відновлення люди мають назбирати гроші самостійно. Наприклад, за новий паспорт треба віддати 460 гривень.

Навесні під час локдауну Центр тимчасово припинив приймати нових мешканців. Проте згодом відновив повноцінну роботу. Масками клієнтів забезпечили волонтери. Їх постояльці вдягають, коли виходять за межі закладу.

Та найбільше клопоту – з медичним обстеженням. Адже для проживання в установі потрібно зробити флюорографію. Виявилося, за нинішніх умов це непросто.

Олександр – один з тих, хто не з чуток знає про складнощі. Чоловік народився у Російській Федерації, останні 30 років живе в Україні та досі не має громадянства. Раніше перебував у рівненському центрі для бездомних, потім подався у Київ, тепер опинився у Хмельницькому й намагається обстежити легені.

“Навіть не знаю, з чим ці проблеми пов’язані, – розмірковує Олександр – Флюорографію пройти нема де. У першій поліклініці сказали, що розписано на місць вперед. У четвертій поліклініці сказали, що не роблять взагалі”.

“Спочатку клієнтів обстежує наш фельдшер. Якщо знаходить якісь хронічні хвороби, спрямовує до вузьких спеціалістів. Також всі мають пройти флюорографічне обстеження. Раніше, до медреформи, це було досить легко. Адже такі послуги надавали поблизу з нашим Центром – у міському протитуберкульозному диспансері. На сьогодні – тільки у поліклініках. У четвертій флюорограф зламаний. У першій – запис на 2 тижні вперед. Щоб дістатися до другої, вже потрібні кошти на проїзд. А для наших клієнтів навіть 5 гривень – багато”, – пояснює працівниця центру Майя Чернова.

Водночас всі мешканці наразі почуваються добре. Працюють на присадибній ділянці. Тут у них свій город, овочі з якого використовують для приготування обідів.

“Є у нас морква, капуста, картопелька, укропчик, огірочки, – з гордістю перелічує клієнт Центру, 52-річний Віктор. – Я – інвалід 3 групи, роботу знайти складно, хоча працювати я би дуже хотів. Тут займаємося прибиранням, дбаємо про територію. Щоб про нас люди не казали, що ми якісь бомжі… Просто у кожного так склалися обставини”.

Ще одна проблема – під час карантину важче стало влаштовувати постояльців в геріатричні пансіонати та інші соціальні заклади. За пів року вдалося спрямувати в інтернат лише одного клієнта. Його прийняли після проходження імуноферментного аналізу.

Сумують постояльці і за спілкуванням з волонтерами. Раніше тут часто організовували зустрічі, читання віршів. Водночас адміністрація пішла і на пом’якшення деяких правил. Раніше у Центрі можна було перебувати тільки протягом шести місяців. Під час карантину та напередодні зими – і довше.

Автор Світлана Русіна

Читайте також: Коронавірус в Хмельницькому, області та Україні. Дані на ранок середи

Share this...
Share on Facebook
Facebook
0

Хмельницькі новини

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *